Бельське воєводство
Зовнішній вигляд
Бельське воєводство | |||
---|---|---|---|
пол. województwo bielskie | |||
| |||
Адм. центр | Бельсько-Бяла | ||
Найбільше місто | Бельсько-Бяла | ||
Країна | Польща | ||
Населення | |||
- повне | 927 500 | ||
Площа | |||
- повна | 3 704 км² | ||
Дата заснування | 1 червня 1975 | ||
Дата ліквідації | 31 грудня 1998 | ||
| |||
|
Бе́льське воєво́дство (пол. Województwo bielskie) — колишнє воєводство на півдні Польщі, що існувало з 1975 по 1998 рік. Займало площу 3 704 км². Адміністративним центром було місто Бельсько-Бяла.
За адміністративно-територіальною реформою 1998 року територія воєводства була розділена між Сілезьким і Малопольським воєводствами.
- Юзеф Лабудек (1 червня 1975 – лютий 1981)
- Станіслав Лучкевич (10 березня 1981 – 7 листопада 1987)
- Францішек Стжалка (18 грудня 1987 – 2 квітня 1990)
- Мірослав Стичень (9 квітня 1990 – 1 лютого 1994)
- Марек Тромбовський (24 лютого 1994 – 28 листопада 1997)
- Анджей Сікора (9 грудня 1997 – 31 грудня 1998)
- Районна адміністрація у Бельсько-Бялій для міст Бельсько-Бяла, Щирк, Вілямовіце та гмін Бучковіце, Ясениця, Кози, Поромбка, Вілямовіце i Вільковіце;
- Районна адміністрація у Цешині для міст Цешин, Скочув, Струмень, Устронь, Вісла та гмін Бренна, Хибе, Дембовець, Ґолешув, Гажлях, Істебна, Скочув i Струмень;
- Районна адміністрація в Освенцимі для міст Хелмек, Кенти, Освенцим, Затор та гмін Хелмек, Кенти, Осек, Освенцим, Пшецишув i Затор;
- Районна адміністрація у Вадовицях для міст Андрихув, Кальварія-Зебжидовська, Маків-Підгалянський, Суха-Бескидзька, Вадовіце та гмін Андрихув, Бжезьниця, Будзув, Кальварія-Зебжидовська, Лянцкорона, Мухаж, Спитковіце, Стришава, Стришув, Томіце, Вадовіце, Вепш, Завоя i Зембжице;
- Районна адміністрація у Живцю для міста Живець та гмін Черніхув, Гіловіце-Шлемень, Єлесня, Кошарава, Ліпова, Лодиґовіце, Мілювка, Радзехови-Вепш, Райча, Свінна, Уйсоли i Венґерська Ґурка.
Чисельність населення на 31.12.1998
|
Рік | Кількість мешканців |
---|---|
1975 | 779 300 |
1980 | 829 900 |
1985 | 873 600 |
1990 | 900 300 |
1995 | 918 600 |
1998 | 927 500 |
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 65(рос.)